Словник української мови в 11 томах

шкульно

ШКУ́ЛЬНО, присл., діал. Те саме, що шку́лко;

// у знач. присудк. сл.

— Твоя мама — чиста сатана. Вона не дасть мені спокою цілий вік! Ой, шкульно ж мені/-говорив зять до Надезі (Н.-Лев., III, 1956,201).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. шкульно — ШКУ́ЛЬНО, присл., діал. Те саме, що шку́лько; // у знач. пред. – Твоя мама – чиста сатана. Вона не дасть мені спокою цілий вік! Ой, шкульно ж мені – говорив зять до Надезі (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  2. шкульно — шку́льно прислівник дошкульно незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
  3. шкульно — присл., діал. Те саме, що шкулко. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шкульно — Шкульно нар. = шкулко. Шкульно на його буде, як прийдетьсся годувати й матір. Рк. Левиц.  Словник української мови Грінченка