шкурат
ШКУРА́Т, а́, ч., розм. Шматок шкури (у 1, 2 знач.).
Тонкі восково-жовті пальці нервово смикали дрібні шкурати (Тулуб, Людолови, І, 1957, 115);
*У порівн. Дметься, як шкурат на огні (Укр.. присл.., 1963, 126).
Словник української мови (СУМ-11)