шланг
ШЛАНГ, а, ч. Гнучка труба для відведення, передачі, всмоктування і т. ін. рідини, сипких тіл, газів тощо.
Товстий шланг, захлинаючись, уже смоктав з одного водозбірника воду (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 115);
Щоб скляне покриття теплиці було чистим, його періодично промивають водою з гумових шлангів (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 45);
Біля будки майстра стояв синій сталевий балон з киснем. До нього був прикручений довгий шланг з залізною трубкою (Собко, Біле полум’я, 1952, 257).
Словник української мови (СУМ-11)