шличок
ШЛИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до шлик.
Івась Коновченко.. Коня на поводі веде. Шличок під рукою несе, У намет вступає (Укр.. думи… 1955, 26);
На голові [Паріса] навколо червоного фрігійського шличка трояндовий вінок (Л. Укр., II, 1951, 313);
На них були запорошені жупани і баранячі шапки з червоними шличками (Панч, Гомон. Україна, 1954, 26).
Словник української мови (СУМ-11)