шлюзовий
ШЛЮЗО́ВИЙ, а́, е́. Прикм. до шлюз.
З високої башти шлюзової камери лунає по радіо четверта симфонія Бетховена (Довж., Зач. Десна, 1957, 512);
Одягнений у спеціальний скафандр з автономною системою життєзабезпечення, він [О. А. Леонов] вільно плавав поза кораблем, віддаляючись від шлюзової камери на 5,35 метра (Веч. Київ, 18.III 1967, 3);
// Який обслуговує шлюз.
З будки, де містилася шлюзова сторожа, покликано Саїда до телефону (Ле, Міжгір’я, 1953, 247).
Словник української мови (СУМ-11)