шліц
ШЛІЦ, а, ч.
1. техн. Поздовжній виступ або паз для з’єднування вала з деталями машини.
Вони буквально в рекордні строки освоїли серійне виробництво цілого ряду складних деталей — триступінчастих шестерень, зубчастих втулок з шліцами всередині (Веч. Київ, 1.ХІІ 1966, 2);
// Проріз під викрутку в головці гвинта.
2. крав. Розріз на спинці чи боках піджака.
Словник української мови (СУМ-11)