Словник української мови в 11 томах

шовківниця

ШОВКІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до шовківни́к.

Ми чекали па ланкову з плантацій тутового шовкопряда, бажаючи оглянути її ділянку і зазнайомитись із роботою шовківниць (Смолич, День.., 1950, 76).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. шовківниця — ШОВКІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до шовківни́к. Ми чекалиy на ланкову з плантацій тутового шовкопряда, бажаючи оглянути її ділянку і зазнайомитись із роботою шовківниць (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
  2. шовківниця — шовківни́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  3. шовківниця — -і. Жін. до шовківник.  Великий тлумачний словник сучасної мови