шоломофон
ШОЛОМОФО́Н, а, ч. Шолом, в якому змонтовано звукоприймач, телефонні навушники, переговорний пристрій.
Сіробаба прилетів. Вже видно з кабіни голову його в шоломофоні, і чорні вуса, і білозубу посмішку… (Гончар, Тронка, 1963, 69);
Треба було докласти певних зусиль, щоб одягти скафандр і шоломофон (Рад. Укр., 11.IV 1963, 3).
Словник української мови (СУМ-11)