шорка
ШО́РКА¹, и, ж. Частина кінської упряжі; шлейка.
— Ой, серце! боюся я за обрік, та за шорки й гнуздечки, та, сказати по щирій правді, й за коні,— бідкалась Лекерія Петрівна,— не дай господи, як у нас вночі злодії виведуть коні! (Н.-Лев., І, 1956, 578);
Шорка, або’ нагрудна шлейка, застосовується в легких запряжках.. замість хомута (Конярство, 1957, 181).
ШО́РКА² див. шо́рці.
Словник української мови (СУМ-11)