шорстко

ШО́РСТКО. Присл. до шорстки́й 1, 2.

Шорстко [колосся] лоскоче обличчя (Головко, І, 1957, 267);

Муляр сквапно напився води, шорстко витер рукавом вуси (Козл., На переломі, 1947, 112);

Шорстко вусик над губою їжачком рудим приник (Бажан, Роки, 1957, 186);

[Неріса:] Антею, я тебе не розумію! Так шорстко ти з Федоном обійшовся, а в чім його вина? (Л. Укр., III, 1952, 441);

— Командувати червоним фронтом призначено Фрунзе,— шорстко проказав далі старий (Ю. Янов., II, 1958, 232);

Шелестіло воно [листя] так, як шелестить уже в кінці літа — шорстко, з глибоко захованою тривогою (Сенч., Опов., 1959, 309);

Тут шосе раптом скінчилося і пружна гума коліс шорстко зашелестіла по добре второваній дорозі з дрібчастого, як зерно завбільшки, піску (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 7).

Значення в інших словниках

1. шорстко — ШО́РСТКО. Присл. до шорстки́й 1, 2. Шорстко [колосся] лоскоче обличчя (А. Головко); Муляр сквапно напився води, шорстко витер рукавом вуси (П. Козланюк); Шорстко вусик над губою їжачком рудим приник (М. Бажан); [Неріса:] Антею, я тебе не розумію!...  Словник української мови у 20 томах
2. шорстко — шо́рстко прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. шорстко — Присл. до шорсткий 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови