шпаків
ШПАКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до шпак; належний шпакові.
Наслухавсь Голубок Шпакової дурниці. Аж крильця трусяться летіти до жар-птиці (Гл., Вибр., 1951, 75).
Словник української мови (СУМ-11)ШПАКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до шпак; належний шпакові.
Наслухавсь Голубок Шпакової дурниці. Аж крильця трусяться летіти до жар-птиці (Гл., Вибр., 1951, 75).
Словник української мови (СУМ-11)