шпангоут
ШПАНГО́УТ, а, ч. Поперечний кривий брус у корпусі судна або літака, який забезпечує міцність і стійкість бортів та днища.
*У порівн. — На кораблі, брат, треба тримати вірний курс, інакше в такий шторм потрапиш, що кісточки, як шпангоути, тріщатимуть (Ткач, Моряки, 1948, 77).
Словник української мови (СУМ-11)