шпараги
ШПАРА́ГИ, а́г, мн. (одн. шпара́га, и, ж.), діал. Спаржа.
І раків, і шпараг, і закусок дано. І в кубках іскрилось додержане вино (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 166);
Рябів базар синювато-зеленим кропом, червоною редькою, першими черешнями, шпара-гою й кучерявою салатою (Тулуб, Людолови, І, 1957, 366).
Словник української мови (СУМ-11)