Словник української мови в 11 томах

шпилюватий

ШПИЛЮВА́ТИЙ, а, е. У вигляді шпиля; який нагадує шпиль.

Він шептав щось, ніби.. глумився з неї [корови], що не могла його вхопити на шпилюваті роги (Ков., Світ.., 1960, 98).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. шпилюватий — ШПИЛЮВА́ТИЙ, а, е. У вигляді шпиля; який нагадує шпиль; гострий. Він шептав щось, ніби .. глумився з неї [корови], що не могла його вхопити на шпилюваті роги (С. Ковалів).  Словник української мови у 20 томах
  2. шпилюватий — шпилюва́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. шпилюватий — -а, -е. У вигляді шпиля; який нагадує шпиль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шпилюватий — ШПИЛЯ́СТИЙ (який має загострений кінець, верх), ШПИЛЮВА́ТИЙ, ШПИЧА́СТИЙ, ГОСТРОВЕ́РХИЙ, ГО́СТРИЙ, ТОНКОВЕ́РХИЙ. Над оселями височіла шпиляста пожежна башта (О. Десняк); Він шептав щось.., ніби..  Словник синонімів української мови