шпортнути

ШПОРТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., перех., кого, що, розм. Ударити, вколоти чимсь гострим.

— Щось уже наробили? — Цей герой шпортнув ось цього ножем (Мик., II, 1957, 260);

// безос.

— Ти ж знаєш, Ференц, що допіру мене шпортнуло осколком (Гончар, III, 1959, 291).

Значення в інших словниках

1. шпортнути — ШПОРТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., кого, що, чим і без дод., розм. Ударити, вколоти чимсь гострим. – Щось уже наробили? – Цей герой шпортнув ось цього ножем (І. Микитенко); // безос. – Ти ж знаєш, Ференц, що допіру мене шпортнуло осколком (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
2. шпортнути — шпортну́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. шпортнути — -ну, -неш, док., однокр., перех., кого, що, розм. Ударити, вколоти чимсь гострим. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шпортнути — КОЛО́ТИ (устромляючи в щось що-небудь гостре), КОЛО́ТИСЯ розм., ШТРИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИСЯ розм., ШПО́РТАТИ розм., ШТИРХА́ТИ діал., ШПИРА́ТИ діал. — Док.: уколо́ти, кольну́ти, штрикну́ти, штрикону́ти підсил. шпортну́ти, штирхну́ти, штирхону́ти підсил.  Словник синонімів української мови
5. шпортнути — Шпортнути, -тну, -неш гл. Пырнуть, кольнуть. Шпортнув ножем. Лохв. у.  Словник української мови Грінченка