шрамик
ШРА́МИК, а, ч. Зменш.-пестл. до шрам.
— Та проклята пилка таки мене черконула своїми гострими зубами по шиї. Не віриш? Так подивися… Ось і шрамик на шиї…— хизувався Охрім (Тют., Вир, 1964, 291).
Словник української мови (СУМ-11)ШРА́МИК, а, ч. Зменш.-пестл. до шрам.
— Та проклята пилка таки мене черконула своїми гострими зубами по шиї. Не віриш? Так подивися… Ось і шрамик на шиї…— хизувався Охрім (Тют., Вир, 1964, 291).
Словник української мови (СУМ-11)