шрамований
ШРАМО́ВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до шрамува́ти.
І руки скуті, й кулаки мозольні. Налиті гнівом, спалені трудом, Шрамовані, посічені, як дуб, До людства простягала Україна (Мал., Віщий голос, 1961, 42).
Словник української мови (СУМ-11)