штаб-квартира
ШТАБ-КВАРТИ́РА, й, ж. Місце розташування військового штабу.
Дача «Альфа».. правила за штаб-квартиру для французів під час облоги Севастополя 1854 року… (Вишня, І, 1956, 162);
// перен. Головний пункт, місце збирання кого-, чого-небудь.
У штаб-квартирі 00Н висить макет радянського штучного супутника Землі (Рад. Укр., 1.ХІ 1960, 4);
Ми перейшли село, ще один горбок і спустилися до монастиря, де була штаб-квартира знімальної групи (Ю. Янов., V, 1959, 130).
Словник української мови (СУМ-11)