штукатурний
ШТУКАТУ́РНИЙ, а, е.
1. Стос. до штукатурки.
Малярні роботи різко відрізняються від штукатурних. Вони, як правило, ведуться всередині будинку, не на холоді (Роб. газ., 9.11966, 2);
// Признач, для штукатурення.
Тепер за допомогою механізмів можна швидко приготувати потрібну кількість штукатурного розчину і нанести його на оштукатурювану поверхню (Таємн. вапна, 1957, 82);
Штукатурний інструмент.
∆ Штукату́рний гіпс — випалений гіпс, алебастр для скульптурних робіт.
2. Укритий штукатуркою, зробл. з штукатурки.
Зовнішня поверхня глиносирцевих стін має бути захищена від намокання штукатурним шаром (Колг. Укр., 4, 1958, 13).
Словник української мови (СУМ-11)