штурма
ШТУ́РМА, и, ж.
1. діал. Шторм.
*У порівн. Крилата когорта, безсмертна і грізна. Шуми, наче штурма, шуми! (Перв., І, 1958, 184).
2. заст. Шум, крик.
Між ними скоїлася буча, штурма (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)ШТУ́РМА, и, ж.
1. діал. Шторм.
*У порівн. Крилата когорта, безсмертна і грізна. Шуми, наче штурма, шуми! (Перв., І, 1958, 184).
2. заст. Шум, крик.
Між ними скоїлася буча, штурма (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)