штучно
ШТУ́ЧНО. Присл. до шту́чний³.
Явища анабіозу також бувають природні, але їх можна утворити й штучно (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 176);
[Мічурін:] Я штучно і тактично підставив природі сприятливі умови для створення нового сорту. Ось за цю увагу, за відданість і вірність прекрасна дама й пішла мені назустріч (Довж., І, 1958, 466);
Штучно достиглий помідор ніколи не матиме тієї прозорчастої соковитості й того аромату, ніж той, що дійшов на грядці (Вільде. Сестри.. 1958, 335);
Левкові ще хотілося сказати про Христину, але в куточках уст Григорія він помічає осуд, тому штучно позіхнув і.. поволі пішов до стайні (Стельмах, І, 1962, 68);
Олеся відсахнулася від нього, злякано перепитала: — А ви хто? Хіба…— Гулька штучно розреготався, вдарив руками об поли: — Не впізнала! Це добре — буду багатим (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 41);
Марта піднялась штучно спокійна, холодна (Коцюб., II, 1955, 296);
Вечеряти він не хоче. І мити голову теж. Марія подивилась на нього довгим поглядом. Що це з ним сьогодні? Штучно-здивовано знизала плечима.— Ще ніколи такий не був! (Го-ловко, II, 1957, 117);
По тому він оповістив.., що люди в них усе хорошії, дівчата штучно та гарно сорочки вишивають (Вовчок, І, 1955, 319);
3 стіни дивилась На-стусина мати, штучно намальована, наче жива (Н.-Лев., IV, 1956, 249);
О. Спиридон поставив світло на старинний стіл, вироблений штучно з грубих дубових брусів (Фр., V, 1951, 33);
Під піддашками безліч стульців, ослонів, штучно виплетених з лози диванчиків (Мирний, III, 1954, 261);
Виріс той хлопчик, вродливий та гожий.. Голос до того дзвінкий мав, хороший, Штучно, чудово співав (Л. Укр., І, 1951, 342).
Словник української мови (СУМ-11)