шубовстати
ШУБО́ВСТАТИ, аю, аєш, недок., розм. Кидатися, падати, пірнати у воду, роблячи сплески.
Діти з радістю скидали з себе одяг і один за одним шубовстали у воду (Цюпа, Добротворець, 1971, 25);
Тріщали постріли. Дзвеніли леза.. Шубовстали у воду забиті (Тулуб, Людолови, І, 1957, 455);
// Падати взагалі, видаючи глухий звук; плюхатися.
Важкі куріпки біжать перед машиною і, трохи підлетівши,— шубовстають поряд у суху траву (Ю. Янов., II, 1954, 261).
Словник української мови (СУМ-11)