шумовище

ШУМОВИ́ЩЕ, а, с. Підсил. до шум¹ 1, 2.

Свистіти тут уміли всі. Для бетоняра це конче й потрібне. В такому шумовищі та гуркотечі, як на греблі, горла надовго не вистачить (Баш, На берегах.., 1962, 12).

Значення в інших словниках

1. шумовище — див. звучання; шум  Словник синонімів Вусика
2. шумовище — ШУМОВИ́ЩЕ, а, с. Підсил. до шум¹ 1, 2. Свистіти тут уміли всі. Для бетоняра це конче й потрібне. В такому шумовищі та гуркотечі, як на греблі, горла надовго не вистачить (Яків Баш).  Словник української мови у 20 томах
3. шумовище — шумови́ще іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
4. шумовище — -а, с. Підсил. до шум I 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови