шустро
ШУ́СТРО. Присл. до шу́стрий.
Шустро попід руками шниряла малеча (Головко, Вибр., 1936, 122);
Сергій шустро метнувся в хатину, приніс миску квашеної капусти, хліба і п’ять цибулин (Тют., Вир, 1964, 205).
Словник української мови (СУМ-11)ШУ́СТРО. Присл. до шу́стрий.
Шустро попід руками шниряла малеча (Головко, Вибр., 1936, 122);
Сергій шустро метнувся в хатину, приніс миску квашеної капусти, хліба і п’ять цибулин (Тют., Вир, 1964, 205).
Словник української мови (СУМ-11)