Словник української мови в 11 томах

шуткування

ШУТКУВА́ННЯ, я, с., розм., рідко. Дія за знач. шуткува́ти.

Васюта хотів був раз своїми жартами смуток розвіяти, але в цій хаті його шуткування плачем озивалося, і здалося всім і йому самому таким дивним, що він зараз же змовк (Гр., II, 1963, 435).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. шуткування — ШУТКУВА́ННЯ, я, с., розм., рідко. Дія за знач. шуткува́ти. Васюта хотів був раз своїми жартами смуток розвіяти, але в цій хаті його шуткування плачем озивалося, і здалося всім і йому самому таким дивним, що він зараз же змовк (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах
  2. шуткування — Шуткува́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. шуткування — Шуткува́ння, -ня с. Шутки. Се не іграшки, а шуткування. Чуб. III. 99.  Словник української мови Грінченка