щасливенький
ЩАСЛИ́ВЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до щасли́вий.
Бодай би, ви, дівчатоньки. Та по моїй мові Були собі щасливенькі Та жили здорові! (Гл., Байки.., 1959, 287);
Коли б швидше минулася хвороба твоя, щоб ти була мені веселенька й здоровенька й щасливенька (Коцюб., III, 1956, 165).
Словник української мови (СУМ-11)