щиросердість
ЩИРОСЕ́РДІСТЬ, дості, ж. Властивість за знач. щиросе́рдий.
Свою хитрість і лукавство він [Макогоненко — М. Л. Кропивницький] приховує під мошкарою добродушності, щиросердості й простакуватості (Минуле укр. театру, 1953, 53);
Багато якостей треба мати голові [колгоспу]. В ньому твердість повинна поєднуватися із щиросердістю, сміливість з розважливістю, рішучість із вдумливістю (Хлібороб Укр., 2, 1964, 16).
Словник української мови (СУМ-11)