щирісінько
ЩИРІ́СІНЬКО, розм. Присл. до щирі́сінький.
Я мову чув там рідную свою. І хтось мені Щирісінько сказав по-нашому: «Люблю!» — Та то вві сні! (Крим., Вибр., 1965, 92).
Словник української мови (СУМ-11)ЩИРІ́СІНЬКО, розм. Присл. до щирі́сінький.
Я мову чув там рідную свою. І хтось мені Щирісінько сказав по-нашому: «Люблю!» — Та то вві сні! (Крим., Вибр., 1965, 92).
Словник української мови (СУМ-11)