щитити

ЩИТИ́ТИ, щичу́, щити́ш, недок., перех., заст. Захищати.

В таких шароварах тоді ходили найбідніші навіть нетяги-запорожці, котрі грудьми власними світ християнський щитили од мусульман (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 37).

Значення в інших словниках

1. щитити — ЩИТИ́ТИ, щичу́, щити́ш, недок., кого, що, заст. Захищати. В таких шароварах тоді ходили найбідніші навіть нетяги-запорожці, котрі грудьми власними світ християнський щитили од мусульман (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах
2. щитити — щити́ти дієслово недоконаного виду захищати рідко  Орфографічний словник української мови
3. щитити — Пишатися  Словник застарілих та маловживаних слів
4. щитити — щичу, щитиш, недок., перех., заст. Захищати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. щитити — Щити́ти, -чу, -тиш гл. Защищать, оберегать. Лебед. у.  Словник української мови Грінченка