щитник
ЩИ́ТНИК¹, а, ч., іст. Ремісник, який виготовляв щити.
Відомий ряд професій ремісників, які займалися на Русі обробкою шкіри або застосовували її в своїй роботі,— це так звані кожевники.., тульники («тули»-сагайдаки), щитники (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 429).
ЩИ́ТНИК², а.
1. Назва деяких папоротей.
Щитник болотний; Щитник гірський; Щитник остистий.
ЩИ́ТНИК³ див. щи́тники.
Словник української мови (СУМ-11)