щонайстарший
ЩОНАЙСТА́РШИЙ, а, е, підсил. Найвищ. ст. до стари́й 1, 2, ста́рший.
— Піди ще до самого судді,— казала приятелька Ївзі,— у йому, кажуть, уся сила, він щонайстарший над усіма (Кв.-Осн., ІІ, 1956, 278).
Словник української мови (СУМ-11)ЩОНАЙСТА́РШИЙ, а, е, підсил. Найвищ. ст. до стари́й 1, 2, ста́рший.
— Піди ще до самого судді,— казала приятелька Ївзі,— у йому, кажуть, уся сила, він щонайстарший над усіма (Кв.-Осн., ІІ, 1956, 278).
Словник української мови (СУМ-11)