щоосені
ЩОО́СЕНІ, присл. Кожної осені; протягом кожної осені.
Шелестіла довгастими листочками верба, квітла веснами і золотіла щоосені, завмирала на зиму (Ю. Янов., І, 1958, 328);
Майже щоосені Степан їздив у далекі краї [на заробітки], доглядав коні і допомагав батькові накидати землю на грабарку (Голов., Тополя.., 1965, 53).
Словник української мови (СУМ-11)