щохвилі
ЩОХВИ́ЛІ, присл. Те саме, що щохвили́ни.
[Роман:] Не сплинуть радощі у думках, коли почуваєш в собі болячку, котра щохвилі гірш ятриться (Кроп., II, 1958, 19);
Щохвилі, щомиті, як птиця в блакиті, співай, моє серце, співай! (Сос., Так ніхто.., 1960, 77);
Хмара була сливовою, з підпаленими сонцем краями, щохвилі густішала, наливалася вируючою каламуттю (Тют., Вир, 1964, 327).
Словник української мови (СУМ-11)