якірний
Я́КІРНИЙ, а, е.
1. Прикм. до я́кір 1.
Важко повертає своє металеве тіло теплохід «Марафон», скрегоче якірними лебідками і бере курс на Грецію (Чаб., Балкан. весна, 1960, 417);
Пихкає катер, бряжчать якірні ланцюги, віддалено лунають людські голоси (Ткач, Крута хвиля, 1956, 86);
// Який утримується на місці за допомогою якоря.
Море було начинене якірними, магнітними й плавучими мінами (Кучер, Голод, 1961, 432).
2. ел. Який є частиною якоря ( див. я́кір 2).
Словник української мови (СУМ-11)