яломок
ЯЛОМО́К, мка, ч., діал. Повстяна шапка.
На яломку стриміло біле лебедине перо (Н.-Лев., III, 1956, 291);
В дальньому закутку дворища монастирські кріпаки, в довгих полотняних сорочках, в повстяних яломках і старих постолах, пиляли товсті колоди (Кочура, Зол. грамота, 1960, 189).
Словник української мови (СУМ-11)