яничарка
ЯНИЧА́РКА, и, ж. Вид старовинної вогнепальної зброї.
Для сильной [сильної] армії своєї Рушниць, мушкетів, оружин Наклали [бояри] повні гамазеї, Гвинтівок, фузій без пружин.. і яничарок (Котл., І, 1952, 188);
Гостра шабля — твоя жінка; Яничарка — твоя тітка (Стор., І, 1957, 103).
Словник української мови (СУМ-11)