ярижник
ЯРИ́ЖНИК, а, ч., розм., заст. Те саме, що яри́га 3.
Паливоди і волоцюги, Всі зводники і всі плути; Ярижники і всі п’янюги.. Кипіли в пеклі всі в смолі (Котл., І, 1952, 137);
— Ярижник старий! — презирливо цідить Варава.— Біжи і скажи йому, що пан відпочиває! (Стельмах, Хліб.., 1959, 343).
Словник української мови (СУМ-11)