ясеневий
ЯСЕНЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до я́сень;
// Який складається з ясенів.
Чистих ясеневих насаджень у природних умовах нема (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 66);
В лісопарк [в Березовій Рудці] вмонтовано сад.., його захищають дев’ять вітроламних смуг: липова з продовженням лісопаркової, каштанова, горіхова, березова, берестова, соснова, березова, ясенева (Хлібороб. Укр., 5, 1971,46);
// Обсаджений ясенями;
// Зробл. з ясеня.
Такий самий свіжий ясеневий хрест був і в діда Семена (Довж., І, 1958, 75).
Словник української мови (СУМ-11)