Словник української мови в 11 томах

євангеліст

ЄВАНГЕЛІ́СТ, а, ч.

1. Кожен з чотирьох, визнаних церквою, укладачів євангелія (у 1 знач.).

2. Член євангельської громади або секти.

14 підсудних [гітлерівців] виявились ..євангелістами (Смолич, Після війни, 1947, 32).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. євангеліст — [йеивангеил’іст] -ста, м. (на) -стов'і/ -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іy  Орфоепічний словник української мови
  2. євангеліст — Євангеліста  Словник чужослів Павло Штепа
  3. євангеліст — євангелі́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  4. євангеліст — -а, ч. 1》 Кожен із чотирьох визнаних церквою укладачів Євангелія. 2》 Член євангельської громади або секти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. євангеліст — євангелі́ст (грец. ευαγγελιστής) 1. Кожний з чотирьох, визнаних християнською церквою, укладачів ранньохристиянських творів – євангелій. 2. Член секти євангелістів.  Словник іншомовних слів Мельничука