єдиноріг

ЄДИНОРІ́Г, ро́га, ч.

1. Рідкісна морська тварина з родини дельфінових з довгим бивнем у верхній щелепі; нарвал.

2. Фантастична тварина у вигляді коня з одним рогом.

3. Старовинна артилерійська гармата, вид гаубиці, ствол якої прикрашений вилитою фігурою міфічного звіра з рогом.

— Братчики, до гармат! — закричав Гулик. З ним було до десятка старих гармашів, які одразу ж кинулись до ворожих єдинорогів і почали налаштовувати їх до стрільби (Добр., Очак. розмир, 1965, 141).

Значення в інших словниках

1. єдиноріг — [йеидBноур’іг] -рога, м. (на) -роз'і/-рогов'і, мн. рогие, -рог'іy  Орфоепічний словник української мови
2. єдиноріг — єдинорі́г іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. єдиноріг — -рога, ч. 1》 Рідкісна морська тварина з родини дельфінових із довгим бивнем у верхній щелепі; нарвал. 2》 Фантастична тварина у вигляді коня з одним рогом. 3》 Старовинна артилерійська гармата, вид гаубиці, ствол якої був прикрашений вилитою фігурою міфічного звіра з рогом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. єдиноріг — ЄДИНОРІ́Г (ссавець родини дельфінових), НАРВА́Л.  Словник синонімів української мови