Словник української мови в 11 томах

єднус

Є́ДНУС, а, ч., заст. Дукач (у 1 знач.).

Хрестів усяких, дукатів, єднусів золотих, ..та чого у неї не було (Кв.-Осн., II, 1956, 313).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. єднус — -а, ч., заст. Дукач (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. єднус — є́днус іменник чоловічого роду дукат — старовинна золота монета арх.  Орфографічний словник української мови
  3. єднус — ДУКА́Т (срібна або золота монета, що була поширеною в ряді європейських країн; жіноча прикраса у вигляді монети), ДУКА́Ч заст., Є́ДНУС заст.; ЦЕХІ́Н (така монета спочатку венеціанського походження). (Марусяк:) Ось гроші! Тут є сто дукатів (І.  Словник синонімів української мови
  4. єднус — Єднус, -са м. = дукач 2. Поверх такої то шиї, на чорній бархатці, широкій, так, що пальців може у два, золотий єднус, і у кольці зверху камінець червоненький. Кв. І. 6.  Словник української мови Грінченка