єралаш
ЄРАЛА́Ш, ч.
1. род. у, розм. Безладдя, неподобство; плутанина.
2. род. а, заст. Старовинна гра в карти, подібна до віста і преферансу.
Багато зразу схопилося і закричали: — У єралаш! преферанс! (Мирний, III, 1954, 289).
Словник української мови (СУМ-11)