ізоляція
ІЗОЛЯ́ЦІЯ, ї, ж.
1. Те саме, що ізолюва́ння.
Марні були спроби Вашингтона добитись політичної ізоляції Куби (Рад. Укр., 5.I 1962, 4);
Якщо в квартирі з’явився хворий, його ізоляція є одним з ефективних засобів профілактики (Наука.., З, 1959, 33);
Поліетилен використовують для ізоляції високочастотних кабелів у радіотехніці, радіолокації, в телебаченні (Наука.., 7, 1958, 8).
2. Стан за знач. ізолюва́тися 1.
У партіях меншовиків та есерів, які опинилися в ізоляції від мас, посилився розпад (Ком. Укр., 12, 1966, 57).
3. техн. Неелектропровідний матеріал, яким ізолюють провідник.
Пройшов літній чоловік з металевим ящиком у руках, з якого стирчали кінці вкритого ізоляцією дроту (Руд., Остання шабля, 1959, 72);
// Нетеплопровідний матеріал, яким ізолюють джерело якої-небудь енергії тощо.
Словник української мови (СУМ-11)