ізюминка —
ізю́минка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
ізюминка —
-и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до ізюмина. 2》 Своєрідна привабливість, гострота. З ізюминкою — (про людину із своєрідною привабливістю, гостротою в характері).
Великий тлумачний словник сучасної мови