ікс
ІКС, а́, ч.
1. Назва двадцять першої літери (х) латинського алфавіту.
2. у знач. присл. іксо́м. У вигляді літери «х».
Ось наближаються до Маковея дві дошки, іксом прибиті на перехресті (Гончар, III, 1959, 442).
3. мат. Невідома величина, позначувана цією літерою.
Юнак стояв біля чорної дошки і виписував довжелезні алгебраїчні формули — з іксами й ігреками, ступенями й коренями (Смолич, День.., 1950, 92);
// Умовне позначення невідомої особи або особи, яку не бажано називати.
Словник української мови (СУМ-11)