ілюмінований
ІЛЮМІНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ілюмінува́ти.
За палацом і садом видно на горі верхи домів і мінарети мечетей, ілюмінованих в ніч Рамзана [Ра-мазана] (Н.-Лев., II, 1956, 462);
// У знач. прикм.
Увечері заграв різнобарвними огнями ілюмінований парк (Бурл., О. Вересай, 1959, 12);
// ілюміно́вано, безос. присудк. сл.
Запалали святкові вогні, вулиці ілюміновано (Рад. Укр., 23.VІ 1961, 4).
Словник української мови (СУМ-11)