іменини
ІМЕНИ́НИ, нин, мн.
1. У православних і католиків — особисте свято кого-небудь, що припадає на день, у який церква відзначає пам’ять однойменного святого.
Хрестини, іменини, похорони ніколи не справляються без бенкету (Панас Мирний, III, 1954, 191);
17-го вересня! Свято Софії, Віри, Любові. Скільки іменин, скільки іменинниць, скільки подарунків, візитів, прийомів!.. (Леся Українка, III, 1952, 484).
2. Річниця від дня народження кого-небудь.
Іменини Матвія Матвійовича припадають на перше квітня; збіг його річниці народження з днем дозволених обманів значно поширював ґрунт для жартів і сміху (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 12);
Досить розповсюдженим у сучасному побуті України є і таке свято, як «іменини», тобто річниця з дня народження дитини або когось із дорослих членів сім’ї (Народна творчість та етнографія, 3, 1962, 40).
Словник української мови (СУМ-11)