Словник української мови в 11 томах

імпотенція

ІМПОТЕ́НЦІЯ, ї, ж. Статеве безсилля.

У хворого спостерігалося значне ожиріння з відкладенням жиру на животі, сідницях, грудях, ..імпотенція (Фізіол. ж., II, 3, 1956, 42).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. імпотенція — Безсилля, слабосилля [XX] Мені здається, що Ви будете могли зробити се ліпше, ніж хто інший (признаюсь, я сам і нараяв Комітетові просити у Вас сеї роботи); у Вас менше доктринерської апріорності, з якою, нпр.  Словник з творів Івана Франка
  2. імпотенція — Несила, неміч, неспроможність  Словник чужослів Павло Штепа
  3. імпотенція — імпоте́нція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  4. імпотенція — -ї, ж. Статеве безсилля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. імпотенція — імпоте́нція (від лат. impotentia – слабкість, безсилля) повна або часткова втрата особами чоловічої статі здатності здійснювати статевий акт. Інша назва – статеве безсилля.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. імпотенція — Нездатність чоловіка до статевих стосунків через недостатню ерекцію пеніса або її відсутність; найчастіше різновид сексуальних неврозів.  Універсальний словник-енциклопедія
  7. імпотенція — Імпоте́нція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)