Словник української мови в 11 томах

інгуші

ІНГУШІ́, і́в, мн. (одн. інгу́ш, а́, ч.; інгу́шка, и, ж.). Одна з кавказьких народностей, споріднених із чеченцями.

Стоїть полк піхоти в місті, ..є й козаки: чеченці та інгуші, сот, може, кілька (Головко, II, 1957, 280).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. інгуші — -ів, мн. (одн. інгуш, -а, ч.; інгушка, -и, ж.). Одна з кавказьких народностей, споріднених із чеченцями. Вкупі з останніми називаються вайнахами.  Великий тлумачний словник сучасної мови