Словник української мови в 11 томах

індій

І́НДІЙ, ю, ч. Хімічний елемент, рідкий м’який сріблястий метал.

У вільному стані галій, індій і талій являють собою сріблясто-білі м’які метали з низькими точками плавлення (Заг. хімія, 1955, 568).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. індій — Индий — indium — Indium — хімічний елемент. Символ In, ат. н. 49; ат. м. 114,82. Густина 7310 кг/м3. За гео-хім. властивостями Іn близький до Fe, Zn і Sn. Гол. мінерали-носії (сер. вміст І.  Гірничий енциклопедичний словник
  2. Індій — -ю, ч. In.Хімічний елемент, м'який сріблястий метал; використовується як герметик у вакуумних приладах, космічних апаратах та ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. індій — і́ндій іменник чоловічого роду хімічний елемент  Орфографічний словник української мови
  4. індій — і́ндій (від лат. indicum – синя фарба) хімічний елемент, символ In, ат. н. 49; сріблясто-білий м’який метал. Застосовують для антикорозійних покриттів, у напівпровідниковій техніці, виробництві легкоплавких сплавів.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. індій — Іn, хіміч. елемент з атомним числом 49; сріблясто-білий, дуже м'який метал; стійкий до дії кисню повітря; застосовується як складова спеціальних сплавів та для атикорозійного покриття; сполуки і., гол. чином, арсенід і., ІnAs, фосфід і.  Універсальний словник-енциклопедія